Володимир Путін уперше за роки прямо втрутився в монетарну політику Росії, змусивши Центральний банк знизити базову ставку. Це відбилося на плануванні й стабільності російської економіки.
На початку липня Путін двічі публічно натякнув, що базова ставка має бути нижчою, і незабаром Центральний банк Росії знизив її на 25 базисних пунктів до 14%. Хоча офіційно банк заявив про самостійне рішення, це була відмова від багаторічної традиції незалежності, яку раніше підтримував сам президент.
За понад 4 роки війни в Україні російські інститути змінилися: політичні пріоритети дедалі важче відокремити від економічної політики. Російська економіка перенапружена військовими видатками й уповільненням зростання, а Центральний банк вже допускає можливість тимчасово перевищити ціль по інфляції на 1–2 процентні пункти.
У липні банк підвищив прогноз інфляції на кінець року до 6–7% (раніше було 4,5–5,5%) і знизив прогноз зростання ВВП на 2026 рік до 0–1% (з 0,5–1,5%). Річна інфляція вже прискорилася до 6,11%.
Що це означає для вас: Путін вперше за багато років відкрито втрутився в роботу Центрального банку Росії, змусивши знизити базову ставку, що свідчить про деградацію російських економічних інститутів під час війни.
За матеріалами Економічна правда