Велика Палата Верховного Суду відмовилася від доктрини «обмеженого судового контролю» і запровадила п’ять критеріїв перевірки санкційних рішень після рішення ЄСПЛ проти України.
До 2025 року Верховний Суд дотримувався доктрини «обмеженого судового контролю»: суди перевіряли лише дотримання процедури застосування санкцій, але не оцінювали наявність та достатність підстав для них. Це робило оскарження санкцій майже неможливим.
У жовтні 2025 року Європейський суд з прав людини визнав, що Україна порушила права компанії «М.С.Л.», яку внесли в санкційні списки ще 2015 року за підозрою в ухиленні від податків та зв’язках з РФ. ЄСПЛ вказав, що українські суди повинні здійснювати повний контроль за фактичними підставами санкцій.
Реагуючи на це рішення, Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи №990/224/23 сформувала новий чек-лист із п’яти пунктів для перевірки санкційних справ: дотримання процедури, наявність фактичних підстав, правильна правова кваліфікація, пропорційність санкцій меті та відсутність свавілля чи дискримінації.
Хоча в цій конкретній справі санкції залишили чинними, новий підхід стане обов’язковим орієнтиром для всіх майбутніх судових процесів з оскарження санкцій в Україні.
За матеріалами Економічна правда