Німецький економіст розглядає парадокс українського бізнесу: здатність діяти всупереч обставинам робить підприємців вразливими до спокуси зупинитися на досягнутому. Справжній дієвець — це не той, хто побудував, а той, хто продовжує діяти.
П’ять років великої війни переосмислили поняття успіху. Бізнес може зникнути за ніч, тому підприємець та його компанія — не одне й те саме. Питання, що робить людину дієвцем, перестає бути теоретичним.
На противагу поширеним уявленням, успіх — це не вершина, де можна зупинитися. Якщо людина припиняє діяти, вона лише володіє списком досягнень з минулого. Для українців це особливо парадоксально: сила, яка зробила їх дієвцями, — здатність діяти всупереч системі й невизначеності — обертається найбільшою спокусою сказати «я вже довів своє».
Дієвець — це не константа, а процес, який має тривати. На відміну від дії (яку може виконати й машина за алгоритмом), діяльність відкриває те, чого не існувало раніше, і створює нові можливості. Справжній дієвець своєю діяльністю породжує інших дієвців.
Найбільша небезпека — почати ідентифікувати себе зі своїми досягненнями як з «костюмом». Коли років роками вибудовуєш репутацію і бізнес, природно себе з усім цим ототожнювати. Але досягнення мають слугувати рушієм, а не бути самоціллю, інакше втрачається жива творча спроможність.
За матеріалами Економічна правда